Кругова поляризація в рупорних антенах
Рисунок 1: Кругова поляризація, створена системою збудження
Кругова поляризація в рупорній антені може бути отримана за допомогою двох окремих точок збудження ділянки хвилеводу з різницею фаз 90° між обома сигналами. Затримка однієї складової сигналу на 90° створює кругову поляризацію.
Рисунок 2: Пластина для зміни поляризації
Кругова поляризація може також виникнути під час проходження лінійно поляризованого сигналу крізь поляризаційну пластину. Площина поляризації повернута на 45°, тому одна складова сигналу проходить безперешкодно, а інша зазнає затримки.
Цей спосіб зміни поляризації застосовується також у деяких антенах Кассегрена.
Перехід від коаксіального кабелю |
Рисунок 3: Зміна поляризації в ділянці хвилеводу
Інший спосіб полягає у встановленні системи збудження ділянки хвилеводу з поворотом на 45° відносно рупорної антени. Після цього для затримки вибраної ортогональної складової можуть застосовуватися різні методи.
Рисунок 4: Перехід від прямокутного до круглого поперечного перерізу хвилеводу для
підключення круглих гофрованих рупорних антен
Рисунок 4: Перехід від прямокутного до круглого поперечного перерізу хвилеводу
для підключення круглих
гофрованих рупорних антен
Чвертьхвильова пластина
Рисунок 5: Чвертьхвильова пластина для електромагнітних хвиль
Щоб зрозуміти, що відбувається в цій пластині, необхідно пригадати, що відбувається з електромагнітними хвилями, коли вони натрапляють на електропровідну перешкоду, яка має значний розмір у напрямку силових ліній електричного поля. У цьому випадку спочатку йдеться лише про тонкі натягнуті проводи, розташовані в напрямку силових ліній електричного поля. У нашому випадку цей об’єкт значно більший за довжину хвилі й діє як відбивач. Однак якщо геометрична довжина розташована перпендикулярно до силових ліній електричного поля, значення має лише товщина проводу. Вона є знехтовно малою порівняно з довжиною хвилі, тому провід не впливає на поширення хвилі.
Якщо ці проводи повернути на 45°, електромагнітна хвиля розділяється: одна частина проходить крізь перешкоду з ослабленням щонайменше 3 дБ, а друга частина сприймається проводами. Якщо провід відносно тонкий, ця частина відбивається.
Якщо провід має більший розмір у напрямку поширення хвилі, практично у вигляді ламелей, як показано на рисунку 5, частина енергії, сприйнята цим електричним провідником, не відбивається, а передається в напрямку поширення і потім знову випромінюється.
Обидві складові мають різні швидкості поширення: хвиля у вільному просторі поширюється приблизно зі швидкістю світла, тоді як напрямлена хвиля у чвертьхвильовій пластині є повільнішою на певний коефіцієнт, що залежить від матеріалу і становить приблизно 0,7. Якщо ширину ламелей підібрано так, щоб напрямлена складова затримувалася точно на чверть довжини хвилі, обидві складові накладаються одна на одну й утворюють хвилю з круговою поляризацією, подібно до збудження хвилеводу двома диполями, зсунутими за фазою один відносно одного на 90°. Напрямок обертання залежить від того, чи розташовані ламелі під кутом +45° або -45°. Важливо, що ширина ламелей не дорівнює ¼λ, а затримка однієї складової під час проходження вздовж ширини ламелей становить ¼λ.
Процес є зворотним, якщо ламелі в наступній пластині розташувати з поворотом на 90°. Кілька таких чвертьхвильових пластин, ламелі яких орієнтовані однаково, мають такий вплив:
- лінійно горизонтально поляризована хвиля перетворюється на хвилю з круговою поляризацією;
- потім у другій пластині вона знову перетворюється на лінійно поляризовану хвилю, але вже з вертикальною поляризацією;
- у третій пластині вона знову перетворюється на хвилю з круговою поляризацією, напрямок обертання якої протилежний зазначеному в пункті 1;
- у четвертій пластині, практично після затримки однієї складової на 360°, відновлюються вид і напрямок поляризації початкової хвилі, у цьому випадку лінійна горизонтальна поляризація.