Вимоги до радіолокаційного приймача
Рисунок 1. Приймач та генератор сигналів радіолокатора управління повітряним рухом ASR-E (Виробник: EADS)
Рисунок 1. Приймач та генератор сигналів радіолокатора управління повітряним рухом ASR-E (Виробник: EADS)
Вимоги до радіолокаційного приймача
Радіоприймальний пристрій радіолокаційної станції виконує такі основні функції:
- підсилювання суміші корисного сигналу з шумами та перешкодами;
- вибірковість (частіше за все частотна) – виділення сигналу з прийнятої суміші сигналу і шуму (перешкод);
- підсилювання виділеного корисного сигналу до рівня, що забезпечує задану якість обробки та функціонування кінцевих пристроїв;
- перетворення корисного сигналу, включно з перетворенням частоти;
- демодуляція корисного сигналу (декодування).
Чутливість приймального пристрою
Під чутливістю приймального пристрою розуміють здатність приймача виконувати свої функції під час приймання слабкого сигналу на фоні перешкод. Під граничною чутливістю розуміють мінімальний сигнал, що наводиться в антені, за якого приймальний пристрій працює із заданими імовірностями правильного виявлення та хибної тривоги. Чутливість сучасних радіолокаційних приймачів обмежується, в основному, рівнем їхніх власних шумів і складає 10−12 … 10−15 Вт.
Ширина смуги пропускання приймача
Ширина смуги пропускання приймача – діапазон частот, в межах якого коефіцієнт підсилювання приймача за потужністю є в два рази меншим за коефіцієнт підсилювання на носійній частоті. Для радіолокаційних приймачів у випадку простих сигналів смуга пропускання лінійної частини приймального тракту має бути 2Δf = (1 … 5)/τи.
З метою отримання максимального відношення «сигнал / шум» ширина смуги пропускання приймача зазвичай вибирається як величина, зворотна до тривалості зондувального імпульсу, але для збільшення роздільної здатності з дальності передбачається, як правило, більш широка смуга пропускання.
Динамічний діапазон
Залежно від дальності до цілей потужність корисних сигналів на вході приймача може відрізнятися в декілька мільйонів разів. Крім цього, на вхід приймача надходять потужні відбиття від місцевих предметів та навмисні перешкоди, які перевищують за інтенсивністю корисні сигнали. Задача полягає в тому, щоби не втратити інформацію про слабкі сигнали цілей на фоні сильних перешкод. Радіолокаційний приймач, будучи дуже чутливим, не має перевантажуватися під дією потужних сигналів.
Динамічний діапазон Д характеризує здатність приймача нормально працювати за різних рівнів вхідних сигналів і визначається як
| Д = 10·lg | Pвх.макс | где |
Pвх.мін – мінімальна, а Pвх.макс – максимальна потужність вхідного сигналу при допустимій нелінійності амплітудної характеристики |
(1) |
| Pвх.мін |