www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Вимоги до радіолокаційного приймача

Рисунок 1. Приймач та генератор сигналів радіолокатора управління повітряним рухом ASR-E (Виробник: EADS)

Рисунок 1. Приймач та генератор сигналів радіолокатора управління повітряним рухом ASR-E  (Виробник: EADS)

Вимоги до радіолокаційного приймача

Радіоприймальний пристрій радіолокаційної станції виконує такі основні функції:

Чутливість приймального пристрою

Під чутливістю приймального пристрою розуміють здатність приймача виконувати свої функції під час приймання слабкого сигналу на фоні перешкод. Під граничною чутливістю розуміють мінімальний сигнал, що наводиться в антені, за якого приймальний пристрій працює із заданими імовірностями правильного виявлення та хибної тривоги. Чутливість сучасних радіолокаційних приймачів обмежується, в основному, рівнем їхніх власних шумів і складає 10−12 … 10−15 Вт.

Ширина смуги пропускання приймача

Ширина смуги пропускання приймача – діапазон частот, в межах якого коефіцієнт підсилювання приймача за потужністю є в два рази меншим за коефіцієнт підсилювання на носійній частоті. Для радіолокаційних приймачів у випадку простих сигналів смуга пропускання лінійної частини приймального тракту має бути 2Δf = (1 … 5)/τи.

З метою отримання максимального відношення «сигнал / шум» ширина смуги пропускання приймача зазвичай вибирається як величина, зворотна до тривалості зондувального імпульсу, але для збільшення роздільної здатності з дальності передбачається, як правило, більш широка смуга пропускання.

Динамічний діапазон

Залежно від дальності до цілей потужність корисних сигналів на вході приймача може відрізнятися в декілька мільйонів разів. Крім цього, на вхід приймача надходять потужні відбиття від місцевих предметів та навмисні перешкоди, які перевищують за інтенсивністю корисні сигнали. Задача полягає в тому, щоби не втратити інформацію про слабкі сигнали цілей на фоні сильних перешкод. Радіолокаційний приймач, будучи дуже чутливим, не має перевантажуватися під дією потужних сигналів.

Динамічний діапазон Д характеризує здатність приймача нормально працювати за різних рівнів вхідних сигналів і визначається як

Д = 10·lg Pвх.макс где Pвх.мін – мінімальна, а
Pвх.макс – максимальна потужність вхідного сигналу при допустимій нелінійності амплітудної характеристики
(1)
Pвх.мін