Майже досконалі коди
Майже досконалі кодові послідовності (Near-Perfect Codes) — це послідовності, які хоча й не задовольняють умову коду Баркера, але дуже близькі до неї. Це означає, що максимальна амплітуда напруги бічної пелюстки становить не 1, а лише 2 або 3. Таблиця є результатом комп’ютерного моделювання автокореляційної функції. Три довжини кодів Баркера також було включено до таблиці для перевірки правдоподібності отриманих результатів. Із таблиці видно, що кращого результату, ніж у коду Баркера довжиною n = 13, очікувати не слід. Проте такі коди застосовують для збільшення енергії зондуючого сигналу і, відповідно, дальності радіолокатора за допомогою дуже довгих імпульсів.
| Довжина коду n | Рівень бічної пелюстки |
ISL (dB) | PSL (dB) | Кодова послідовність |
|---|---|---|---|---|
| 7 | 1 | −9,12 | −16,90 | − + − − + + + |
| 8 | 2 | −6,02 | −12,04 | + − − + − + + + |
| 9 | 2 | −5,25 | −13,06 | − + + − + − + + + |
| 10 | 2 | −5,85 | −13,97 | − + − + − + + − − − |
| 11 | 1 | −10,93 | −20,82 | − + − − + − − − + + + |
| 12 | 2 | −8,57 | −15,56 | + − − + + − + − + + + + |
| 13 | 1 | −11,49 | −22,27 | + − + − + + − − + + + + + |
| 14 | 2 | −7,12 | −16,90 | − + − + − − + − − − − − + + |
| 15 | 2 | −6,89 | −17,50 | − − + + − − − − − + − + − + + |
| 16 | 2 | −6,60 | −18,06 | − + + − + − − − − + + + − + + + |
| 17 | 2 | −6,55 | −18,58 | − − + + + − + + + − + − − + − + + |
| 18 | 2 | −8,12 | −19,08 | − + + − − + − − − − + + + + − + − + |
| 19 | 2 | −6,88 | −19,55 | + − + + − + + + − + + + − − − + + + + |
| 20 | 2 | −7,21 | −20,00 | − + − + − − − + + − − − − − − + + − + + |
| 21 | 2 | −8,12 | −20,41 | + − + + − + − + + + − + + + − − − − − + + |
| 22 | 3 | −7,93 | −17,30 | − − + + + − − + + − + + − + − + − + + + + + |
| 23 | 3 | −7,50 | −17,69 | − + + + − − − + + + + + + − + − + − − + − − + |
| 24 | 3 | −9,03 | −18,06 | − + + − − + − − + − + − + + + + + + + − − − + + |
| 25 | 2 | −8,51 | −21,93 | + − − + − − + − + − + − − − − − − + + + − − + + + |
| 26 | 3 | −8,76 | −18,75 | + − − − + + + − − − − − − − + − + − + + − + + − − + |
| 27 | 3 | −9.93 | −19,08 | − + − − + − + + − + + + − + + + − + + + − − − − + + + |
| 28 | 2 | −8,94 | −19,40 | + − − − + + + + − − − + − − − + − − − + − − + − + − + − |
| 29 | 3 | −8,31 | −19,70 | + − + + − − + − − + − + − + − − − − − − − + + + − − + + + |
| 30 | 3 | −8,82 | −20,00 | + − − − + + − − − + − + − + − − + − − + − − − − − − + + + + |
| 31 | 3 | −8,56 | −20,28 | − + − + − + − − + − − + − − + + − − − + + − − − − − − + + + + |
| 32 | 3 | −8,52 | −20,56 | − − − + + + − + + − − − + + − + − − + + + − + + + + + + − − + + |
| 33 | 3 | −9,30 | −20,82 | − + + − − + + − − + − + − + − + − − + − + + − − − − + + + + + + + |
| 34 | 3 | −9,49 | −21,08 | + + − − + + − − + + + + + + + + + − − − − + + − + − − + − + − + − + |
Таблиця 1: Майже досконалі коди
Піковий рівень бічної пелюстки (PSL)
Піковий рівень бічної пелюстки (Peak sidelobe level, PSL) є мірою енергії, що міститься в найбільшій бічній пелюстці.[1] Він показує, чи може найбільша бічна пелюстка стати настільки великою, що порогова обробка вже не зможе придушити її без значних втрат цілей. Ця величина визначається як відношення енергії в найбільшій бічній пелюстці до енергії головного імпульсу. Її також можна визначити за напругою, виміряною осцилографом:
(1)
- x0 — рівень напруги головної пелюстки;
- xi — рівень напруги i-ї бічної пелюстки;
Інтегральний рівень бічних пелюсток (ISL)
Інтегральний рівень бічних пелюсток (Integrated sidelobe level, ISL) є мірою енергії, розподіленої між бічними пелюстками.[1] Ця величина визначається як відношення енергії, розподіленої між бічними пелюстками, до енергії головного імпульсу.
(2)
Енергія, що приймається у вигляді ехо-сигналу, за своєю природою вже є надзвичайно малою. Якщо значну частину цієї енергії додатково доводиться придушувати в бічних пелюстках, то її бракує в головному імпульсі: за надто великої кількості бічних пелюсток він стає слабшим.
Джерело:
- Hamish Meikle: “Modern Radar Systems“, Artech House on Demand, 2008, ISBN 978-1-59693-242-5 S.421 (онлайн-перегляд)