Багатопозиційний радіолокатор спостереження за погодою
Багатопозиційний радіолокатор спостереження за погодою
Прикладом такого радіолокатора є розгорнута Німецьким аерокосмічним центром навколо Оберпфаффенхофена (Oberpfaffenhofen) радіолокаційна система, що складається з трьох рознесених пасивних приймачів та однопозиційного (суміщеного) радіолокатора (Рисунок 1). У якості останнього використано поляризаційний допплерівський радіолокатор POLDIRAD. За допомогою цієї системи проводиться визначення тривимірної та двовимірної структур вітрових полів (повітряних мас). Крім цього проводяться дослідження, направлені на зменшення похибок у побудові вітрових полів, з метою використання їх у якості вхідних даних для моделей погоди.
Більше інформації у відповідному розділі сайту Інституту фізики атмосфери
http://www.pa.op.dlr.de/
та у розділі
Метеорологічний радіолокатор
на даному сайті.
Військове застосування багатопозиційних радарів
установка
кут місця
Рисунок 2. Система наведення зенітного ракетного комплексу HAWK на кінцевій стадії наведення являє собою двопозиційну радіолокаційну систему
Військове застосування багатопозиційних радарів
Методи багатопозиційної радіолокації також часто застосовуються для наведення зенітних ракет.
Напівактивне наведення на ціль
Метод напівактивного наведення на ціль полягає у наступному:
енергія, що випромінюється наземною станцією підсвічування цілі, відбивається від цілі та надходить у ракету.
Одночасно ракета може приймати сигнали, що випромінюються наземною системою наведення.
На основі цієї інформації в автопілоті ракети розраховується корекцію курсу польоту.
Приклад: зенітний ракетний комплекс MIM-23 Hawk.
Супроводження цілі через ракету (Track Via Missile)
Стосовно ракети, такий метод наведення є пасивним. Після пуску ракета виявляється та захоплюється на супроводження радаром. Лінія передачі команд керування, лінія передачі сигналів бортового відповідача ракети та обчислювальна система утворюють контур наведення. На заключному етапі наведення ракета виявляє ціль за допомогою радіолокаційного приймача у носовій частині та передає дані на наземну станцію. На основі цих даних розраховуються більш точні команди керування та коригується курс ракети.
Приклади: Радіолокаційна станція AN/MPQ-53 зенітного ракетного комплексу MIM-104 «Patriot» та радіолокатор підсвічування та наведення 30Н6E «Flap Lid» зенітного ракетного комплексу С-300 (SA-10 „Grumble“).