Радар для стеження за рельєфом місцевості
Рисунок 1: Двоканальний радар для стеження за рельєфом місцевості
Радар для стеження за рельєфом місцевості
Радар для стеження за рельєфом місцевості (англійською мовою terrain-following radar, TFR) — це технологія, яка дозволяє низьколітаючому літаку автоматично підтримувати відносно постійну висоту над землею.
Однією з тактик подолання протиповітряної оборони є політ під зонами радіолокаційного покриття протиповітряної оборони з підтриманням високої швидкості польоту. Політ на дуже малих висотах, наприклад нижче 50 метрів, пов'язаний з ризиком зіткнення з перешкодами на місцевості. При польоті на високій швидкості час реакції повинен бути надзвичайно коротким. Радар стеження за рельєфом місцевості дозволяє автоматично адаптувати висоту польоту до рельєфу, що знижує навантаження на пілота.
Більш старі радари, такі як AN/APQ-110 , використовували два незалежних радіолокаційних канали для регулювання висоти польоту. Один канал вимірював висоту польоту на близькій відстані, а інший канал забезпечував прогнозування і попередження про більші перешкоди. Пізніше багатофункціональний радар в носовій частині літака міг справлятися з обома завданнями завдяки електронно-скануючим антенам з фазованою решіткою і більш швидким можливостям обробки даних.
Цивільне застосування — використання сільськогосподарських безпілотних літаків для розпилення пестицидів, оскільки вони повинні підтримувати постійну висоту і швидкість над землею.