www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Лавинно-пролітний діод

Катод
Анод
Лавинна
область
Область дрейфу
Легування
Електричне
поле

Рисунок 1: Поперечний переріз лавинно-пролітного діода.
Електронно-діркові пари виникають у місці з найбільшою напруженістю електричного поля („лавинній області“). Дірки рухаються до катода, електрони дрейфують у напрямку анода і під час дрейфу створюють компенсаційний струм у зовнішньому колі.

Катод
Анод
Лавинна
область
Область дрейфу
Легування
Електричне
поле

Рисунок 1: Поперечний переріз лавинно-пролітного діода.
Електронно-діркові пари виникають у місці з найбільшою напруженістю електричного поля („лавинній області“). Дірки рухаються до катода, електрони дрейфують у напрямку анода і під час дрейфу створюють компенсаційний струм у зовнішньому колі.

Лавинно-пролітний діод

Лавинно-пролітний діод (ЛПД, IMPATT-диод, IMPact ionization Avalanche Transit-Time diode) є двополюсним напівпровідниковим приладом із від’ємним внутрішнім опором, який працює завдяки поєднанню лавинного ефекту та ефектів часу прольоту носіїв заряду. В основі його конструкції лежить простий pn-перехід, на який у зворотному напрямку подається висока напруга зміщення, необхідна для виникнення лавинного пробою. Лавинно-пролітні діоди в поєднанні з індуктивностями провідників кола зміщення схильні до самозбудження. Вони використовуються як високочастотні джерела в генераторних схемах НВЧ-діапазону та забезпечують відносно високу ВЧ-потужність для систем зв’язку, що працюють у НВЧ-діапазоні, а також для бортових і наземних радіолокаторів малої потужності. Залежно від конструкції лавинно-пролітні діоди можуть працювати в діапазоні частот від кількох гігагерців до кількох сотень гігагерців. Як напівпровідниковий матеріал переважно використовується карбід кремнію.

На рисунку 1 показано типовий поперечний переріз лавинно-пролітного діода типу Read (названого на честь фізика William T. Read). Діод увімкнений у зворотному напрямку з напругою зміщення трохи нижче напруги пробою, а області n і n- повністю збіднені вільними електронами. На нижній діаграмі показано внутрішнє електричне поле в діоді. Через різну концентрацію легування в області дрейфу та лавинній області електричне поле досягає максимуму в лавинній області та є порівняно слабким в області дрейфу. Під час роботи лавинний пробій завжди виникає в точці з найбільшою напруженістю електричного поля. Тут вивільняється велика кількість носіїв заряду у вигляді електронно-діркових пар. Дірки рухаються до катода, а електрони переміщуються через область дрейфу до анода. Під час цього потоку електронів напруга на аноді змінюється під впливом електронів, а в зовнішньому колі протікають компенсаційні струми. Через затримку, спричинену лавинним пробоєм і подальшим часом прольоту через область дрейфу, у зміні анодної напруги виникає фазовий зсув 180°, який підсилює процес генерації коливань. Хоча лавинний пробій відбувається імпульсно, виникають коливання з приблизно синусоїдальною формою.

Недоліком цього елемента є високий рівень фазового шуму у генераторах із лавинно-пролітними діодами, тому їх застосування часто обмежується радарами CW і FMCW, оскільки в цих радіолокаторах прийняті сигнали інтегруються протягом тривалішого часу приймання. Завдяки цьому вплив фазового шуму протягом цього інтервалу може частково взаємно компенсуватися.