SJ
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: SJ
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 3 000 MHz
(«S») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 1 350 … 1 650 Hz |
| Тривалість імпульсу (τ): | 1 µs |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 30 kW |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 15 NM (≙ 28 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | 5° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
SJ
SJ — це радар для морської розвідки та наведення торпед на підводних човнах, що працював у S-діапазоні (позначення IEEE) або у E/F-діапазоні (позначення НАТО).
Версії:
- SJ: ручний поворотний механізм з одним індикатором дальності (основною та точнішою шкалою) (показники дальності 10 NM та 30 NM).
- SJ-a: модифікована версія SJ з індикатором кругового огляду , а також іншими вдосконаленнями та функцією автоматичного пошуку. Система керування поворотом має більше функцій для налаштування змінних швидкостей обертання, а зібрані дані можуть передаватися безпосередньо на комп'ютер для керування торпедами TDC.
- SJ-1: заміна передавача з 30-кВт на 50-кВт, завдяки чому сигнал передачі отримав більшу потужність; крім того, на щоглі було встановлено нову щілинну параболічну антену.
Прототип радара SJ був введений в експлуатацію в грудні 1941 року. Серійне виробництво радарів SJ розпочалося в червні 1942 року. ST-a та ST-1 стали доступними приблизно з травня 1945 року.