AA No.3 Mk2
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: AA No.3 Mk2
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | «S» |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 150 kW |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
AA No.3 Mk2
AA No.3 Mk2 — це радар наведення для зенітної артилерії, що працював у S-діапазоні (класифікація IEEE) або E/F-діапазоні (класифікація НАТО).
У дерев’яній кабіні він мав окремі робочі місця для операторів, призначені для вимірювання відстані, азимута та кута висоти. Ці дані передавалися в електронному вигляді до гармат, де відображалися на табло для навідника.
Радар був розроблений до 1941 року і поставлений військам до квітня 1942 року. Він залишався на озброєнні приблизно до 1943 року, а потім був замінений на AA NO 3 MK 7.