SCR-720
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: SCR-720
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 3,3 GHz
(«S») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 1,6 kHz |
| Тривалість імпульсу (τ): | 0,75 µs |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 70 kW |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 8 NM (≙ 15 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | 10° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
SCR-720
SCR-720 (позначення Королівських повітряних сил: ARI 5570) був повітряним перехоплювальним радаром, що працював у S-діапазоні (позначення IEEE) або F-діапазоні (позначення НАТО) для літаків Northrop P-61 Black Widow, Douglas P-70 Nighthawk і DeHaviland Mosquito. Він був розроблений в 1943 році Массачусетським технологічним інститутом і є вдосконаленою версією SCR-520, розробленого в 1942 році, але мав подібні технічні характеристики.