Type 289 (RDF)
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Type 289 (RDF)
UNITED KINGDOM
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 430 ± 5 MHz
(«UHF») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 6 km |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Type 289 (RDF)
Type 289 (RDF) був радаром управління вогнем, що працював в УВЧ-діапазоні (позначення IEEE) або в B8-діапазоні (позначення НАТО) і міг вимірювати відстань і напрямок.
Радар був розроблений у Нідерландах, а два прототипи в травні 1940 року, незадовго до німецького вторгнення, були перевезені до Англії, щоб бути інтегрованими в шведські здвоєні гармати Bofors на кораблі Його Величності «Isaac Sweers», що стояв там.
Для генерації потужності передавач використовував паралельне з’єднання 4 тріодів типу 316A. Відображення ехосигналів здійснювалося на індикаторі типу «J» з електронними відмітками відстані, які генерувалися осцилятором, що коливався з частотою 15 кГц.