MR-12
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: MR-12
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 9 445 ± 30 MHz
(«X») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 840 … 6720 Hz |
| Тривалість імпульсу (τ): | 0,8 … 0,1 Hz |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 3 kW |
| Середня потужність: | 3 W |
| Інструментальна дальність: | 16 NM (≙ 30 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | β= 3° ; ε= 40° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
MR-12
MR-12 був морським навігаційним радаром, що працював у X-діапазоні (позначення IEEE) або в I-діапазоні (позначення НАТО), спеціально розроблений для малих суден.
Антена складалася з двох розділених для передачі та прийому порожнистих щілинних антен, які разом з передавачем та приймачем розміщувалися в циліндричному обтічнику діаметром 3 фути (≙ 92 см). У оригінальній комплектації передавач містив магнетрон типу M4004. Запасні типи з Далекого Сходу потребували додаткової адаптерної пластини. Приймач використовував логарифмічний підсилювач проміжної частоти.
MR-12 продавався компанією Benmar, логотип якої був зображений на родомі.
