SGR 108/03
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: SGR 108/03
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | «X» |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 50 кВт |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 25 км |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
SGR 108/03
SGR 108/03 (інші позначення: L4/3 і KL/MSS-301) була радаром управління вогнем для легких зенітних гармат, що працювали в X-діапазоні (позначення IEEE) або I-діапазоні (позначення НАТО).
Кругла параболічна антена діаметром 1 м є частиною РЛС супроводу цілей. Вертикальний параболоїд слугував радаром цілевказівки і мав розміри 0,7 × 2,2 метра.
Радар був розроблений компанією Philips Telecommunication Industrie, N.V. на початку 1950-х років. Потім ця частина Philips AG була передана на аутсорсинг компанії Hollandse Signaalapparaten BV. Радар перебував на озброєнні до середини 1960-х років.
