Иртыш-СКУ
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Иртыш-СКУ
Рисунок 1: Иртыш-СКУ
Hersteller:«Granit-Electron»
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | «L» |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 200 кВт |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 180 км |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | 2° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Иртыш-СКУ
Радіолокаційна станція Иртыш-СКУ була псевдокогерентною розвідувальною РЛС, що працювала в L-діапазоні (позначення IEEE) або D-діапазоні (позначення НАТО) для використання на аеродромах.
Антена являла собою модифікований параболічний рефлектор, який формував діаграму спрямованості косеканса в квадраті. Вона живилася двома горизонтально поляризованими рупорними випромінювачами, які були з’єднані з магнетронним передавачем коаксіальними кабелями. РЛС вже використовувала цифрову систему придушення нерухомих цілей.
Радар був введений в експлуатацію близько 1990 року і замінений з 1997 року більш сучасним радаром в S-діапазоні (позначення IEEE) або E-діапазоні (позначення НАТО).