ASD
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
MIT’s Radiation Laboratoryand
Sperry Corporation (1910-1986)
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | «X» |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 10 кВт |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 40 NM (≙ 74 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
ASD
ASD була радаром навігації та самонаведення Х-діапазону, розробленим радіолокаційними лабораторіями MIT, NRL та Sperry під час Другої світової війни. У 1943 році радар ASD був запущений у виробництво. Після війни виробництво перейшло до компанії Philco, і з 1946 року радар отримав позначення AN/APS-3. ASD був першим ефективним американським мікрохвильовим пошуковим радаром і використовувався в середніх патрульних літаках і бойових літаках, таких як Lockheed PV-1 Ventura, PV-2 Harpoon і Grumman TBF Avenger ВМС США. Кораблі та берегові лінії можна було виявляти на відстані до 300 миль, підводні човни – на відстані 15 миль, а інші літальні апарати – на відстані 8 миль.
Наявність магнетронів для Х-діапазону дозволила зменшити розміри антен і апаратури передавача втричі порівняно з S-діапазоном. Це дозволило монтувати передавач-приймач-антену РЛС навіть в одномоторних літаках в невеликих контейнерах або в обтічниках, розміщених під крилами літака. Управління радаром і відображення на індикатор „азимут – дальність“ діагоналлю 4½ дюйма (≙ 12,7 см) було розташоване у фюзеляжі. Сектор пошуку був спрямований вперед, шириною 150 градусів, і міг перемикатися на 60 градусів для наведення на ціль.
Джерело:
- Louis A. Gebhard, Evolution of Naval Radio-Electronics and Contributions of the Naval Research Laboratory, NRL Report 8300, 1979 (онлайн-перегляд)