Підсолнух-Е
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Підсолнух-Е
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 3 … 30 МГц
(«HF») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 200 NM (≙ 370 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | ± 2 km; ± 1° |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | 1 000 h |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | 30 min |
Підсолнух-Е
Підсолнух-Е (російське позначення: 5П21, «Подсолнух-Э») – бістатична стаціонарна надгоризонтна радіолокаційна станція (НГРЛС), що працює в діапазоні HF (позначення IEEE) або A (позначення НАТО). Радар використовується як радар берегової оборони і призначений для всепогодного виявлення водних і повітряних цілей шляхом безперервного моніторингу морських акваторій і повітряного простору у виключній економічній зоні.
Радар може автоматично виявляти, супроводжувати і класифікувати до 300 морських і 100 повітряних цілей за горизонтом радара, визначати їх координати і видавати цілевказівки системам озброєння кораблів і засобів протиповітряної оборони. Його особливістю є величезна приймальна антенна решітка довжиною до 5 кілометрів і висотою до п’яти метрів. Відстань між позицією передавача та позицією приймача становить від 0,5 до 3,5 кілометрів. Радіолокаційна установка покриває сектор до 120°. Максимальна споживана потужність – 200 кВт.
Радіолокаційна система «Подсолнух» пройшла державні випробування в Росії у 2006 році. Літера Е в назві вказує на експортну версію.
Нижегородский