www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Феритові циркулятори

Антена
Передавач
Антена
Приймач

Рисунок 1: Принцип дії феритового циркулятора

Антена
Передавач
Антена
Приймач

Рисунок 1: Принцип дії феритового циркулятора

Феритові циркулятори

Феритовий циркулятор є пасивним невзаємним трипортовим компонентом, у якому використовуються намагнічені феритові матеріали, завдяки чому високочастотний сигнал може виходити лише через порт, що безпосередньо йде за вхідним портом.

Постійний магніт створює у феритовому матеріалі статичне поле підмагнічування. Унаслідок цього швидкість поширення електричного сигналу залежить від напрямку його поширення. Після подавання високочастотного сигналу на порт 1 його енергія спочатку розділяється на дві рівні частини, які поширюються у протилежних напрямках. Через різні швидкості поширення обидві половини сигналу надходять до порту 3 у протифазі, тому взаємно компенсуються. На порту 2 обидві половини сигналу перебувають у фазі та знову складаються у повний сигнал.

Ідеальний феритовий циркулятор, що не має втрат і характеризується нескінченно великою розв’язкою, має таку матрицю розсіювання:

(1)

Завдяки симетричній конструкції феритового циркулятора можна шляхом вибору порту завжди задавати визначений напрямок передавання сигналу. Якщо до одного з портів підключено антену, енергія передавача завжди спрямовується до антени, тоді як ехо-сигнали завжди надходять до приймача.

Рисунок 2: Параметри розсіювання трипортового феритового циркулятора

Рисунок 2: Параметри розсіювання трипортового феритового циркулятора

Розв’язка циркулятора — це ослаблення сигналу від вихідного порту до вхідного порту, тобто у зворотному напрямку. У феритовому циркуляторі на рисунку 1, коли порт 1 використовується як вхідний, є два вихідні порти, а отже, і два значення розв’язки, які відповідають зворотним втратам від порту 3 до порту 2 та внесеним втратам від порту 2 до порту 1. Якби циркулятор був ідеальним, а порт 2 — ідеально узгодженим, розв’язка була б нескінченною. Якщо порт 2 узгоджений неідеально, розв’язка від порту 3 до порту 1 має скінченне значення. Проте найпоширенішою причиною обмеженої розв’язки є те, що циркулятор не має ідеального узгодження, щоб забезпечити роботу у ширшій смузі частот. На практиці досягаються значення розв’язки від -20 до -30 дБ. Феритові циркулятори часто застосовуються в радіолокаційній апаратурі як антенні перемикачі.

Феритові циркулятори також можуть використовуватися для захисту від відбитих сигналів і в цьому випадку називаються ізоляторами. При цьому до порту 3 підключається розраховане на відповідну потужність узгоджене навантаження, яке перетворює відбиту енергію, що надходить від порту 2, у тепло, тоді як потрібний напрямок проходження сигналу від порту 1 до порту 2 залишається безперешкодним.

На рисунку 4 показано розібраний феритовий циркулятор для малих рівнів потужності. Найбільшу частину його загального об’єму займають два масивні металеві блоки, які виконують лише несучу функцію. Центральна провідна доріжка виготовлена з міді. Розміри вибрано таким чином, щоб разом із поверхнями металевих блоків утворювати хвильовий опір 50 Ω. Дві феритові пластини мають форму невеликих таблеток і вміщені в керамічний диск. Механічно вся конструкція утримується лише високочастотними роз’ємами, у цьому випадку типу N. Крім того, всі деталі склеєні між собою, щоб можливі механічні вібрації не впливали на роботу пристрою.

На рисунку 5 показано феритовий циркулятор радіовисотоміра ПРВ-13 . Постійне магнітне поле тут створюється електромагнітом.

Галерея зображень феритових циркуляторів

Рисунок 3: Феритовий циркулятор на частоту 1030 МГц із роз’ємами SMA

Рисунок 4: Вибухова схема феритового циркулятора

Рисунок 5: Феритовий циркулятор у радіовисотомірі ПРВ-13