Mark 11
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Mark 11

| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 2 914 … 3 100 МГц
(«S») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 600 Hz (± 10%) |
| Тривалість імпульсу (τ): | 0,5 µs |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 50 кВт |
| Середня потужність: | 15 Вт |
| Інструментальна дальність: | 6 NM (≙ 11 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | 90 м |
| Точність вимірювання координат:: | ± 180 м |
| Ширина променя: | 12° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Mark 11
Mark 11 – це радіолокатор дальності, що працював у S-діапазоні для навідника Mk. 49 для управління зенітними гарматами калібру 40 мм.
Передавач розташовувався безпосередньо за параболічною антеною, яка живилася від горизонтально поляризованого диполя. Передавач використовував один з магнетронів Westinghouse типу 706AY – 706GY, що працював на заводській фіксованій частоті і був оснащений 8 резонаторами. Вимірювання відстані проводилося на индикатор типа J з діаметром екрана 3 дюйми (≙ 7,62 cm).