AN/SPG-49
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: AN/SPG-49
(Bildausschnitt von www.navysite.de)
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 5 400 … 5 900 МГц
(«C») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 3 МВт |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 150 NM (≙ 275 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | 45 м |
| Точність вимірювання координат:: | 0,025%; 0,25 mil |
| Ширина променя: | 1,8° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
AN/SPG-49
AN/SPG-49 — це радар управління ракетами ВМС США, що працював у C-діапазоні, призначений для системи протиповітряної оборони RIM-8 Talos. Він використовував тривісну систему нівелювання (бічний кут, кут висоти та обертання навколо осі), що забезпечувало радіолокаційне покриття всієї півкулі. AN/SPG-49 використовував в одній антені доплерівський імпульсний радар для пошуку та супроводу цілей, а також радар з безперервним випромінюванням для наведення на ціль напівактивних ракет. Передавач імпульсного радара використовував рідинно-охолоджуваний клістрон і був розташований всередині антени.
Антена AN/SPG-49 виконувала три функції. Під час пошуку цілей радар випромінював імпульсну потужність 3 МВт у секторі близько 20°, обертаючись для визначення відстані, бічного кута та висоти цілі. Антена змінювала діаграму спрямованості за допомогою сканера Фостера через складний рефлектор і апертурну лінзу діаметром 2,81 м у захисному радомі, армованому скловолокном. Після виявлення цілі радар переходив у режим супроводу цілі, використовуючи для цього моноімпульсний дуплексер. Якщо ракета знаходилася достатньо близько до цілі, то для освітлення цілі вмикався генератор постійного сигналу, щоб ракета могла самостійно шукати ціль.
AN/SPG-49 був розроблений приблизно в 1947 році і був виведений з експлуатації разом з ракетною системою наприкінці 1979 року.
Джерела та додаткова література:
- Nicholas J. Willis, Hugh Griffiths: ’’Advances in Bistatic Radar’’ SciTech Publishing, 2007, ISBN 9781891121487 S.99 (online preview)
- Homepage von Phillip R. Hays