Противник-ГЕ
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | D |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | ca. 64 µs (Pulskompression) |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | bis 500 км |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | 1 bis 3 |
| Частота обертів: | 5 та 10 s |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Противник-ГЕ
Універсальна, мобільна, трьохкоординатна радіолокаційна станція п’ятого покоління „Противник-ГЕ“ (59Н6-Е) призначена для виявлення та видачі координат (дальності, азимуту, висоти) повітряних цілей під час роботи у складі АСУ ППО та систем управління повітряним рухом (УВС). Станцію розроблено в Нижегородському науково-дослідному інституті радіотехніки (ННІРТ). Вся апаратура „Противник-ГЕ“ вміщується на двох автомашинах. Високу мобільність локатора підтвердив марш на 600 км, який проводився з Нижнього Новгорода в Жуковський на МАКС-97.
Локатор здатний в умовах інтенсивної радіопротидії без додаткових уточнень видавати інформацію одночасно для наведення винищувачів і цілевказівки зенітним ракетним дивізіонам. Висота перегляду повітряного простору – до 200 км, тобто станція здатна виявити низькоорбітальні супутники в ближньому космосі.
Фазована антенна решітка станції формулює діаграму спрямованості в секторі 0-45°, і за рахунок наднового рівня бічних пелюсток автоматично забезпечує високу захищеність локатора від активно шумових перешкод. Досягти переваги високої точності вимірювання координат вдалося завдяки створенню унікальної фазованої антенної решітки, з цифровою просторово-часовою обробкою сигналу. Це ноу-хау ННІРТу.
Противник-ГЕ, крім трьох координат, визначає і четвертий параметр - радіальну швидкість. Це дає змогу відсікти помилкові цілі. Загалом локатор супроводжує до 150 повітряних об’єктів. У РЛС передбачено все, щоб успішно виявляти створювані літаки п’ятого покоління.
Антена РЛС багато в чому визначає ефективність РЛС і дозволяє укладати її в одну транспортну одиницю. Розмір антени – 5,5-8,5 м, швидкості обертання – 6 або 12 обертів на хвилину. Це відповідає часу видачі даних відповідно через 10 і 5 секунд, що достатньо для роботи зі швидкісними і високоманевреними цілями. Літаки, виконані за технологією "стелс", з ЕПР менше 0,1 кв. м., станція виявляє на дальності до 200 км.
На трьохсвітловий широкоформатний дисплей кругового огляду вся необхідна інформація виводиться в цифровому вигляді, можливе картографування місцевості.
Антена станції формує в 10 блоках 20 однакових променів. У РЛС передбачено автоматичну адаптацію до стану станції: якщо один блок відмовив, то змінюються коефіцієнти – промені трохи розширюються і 45° повітряного простору проглядаються не 20, а 18 променями. Уся зона огляду зберігається, але при цьому трохи зменшується точність вимірювання координат цілі та збільшуються бічні пелюстки в межах допустимого. Бойова робота триває.
Уніфікована побудова РЛС у двох діапазонах знижує витрати на запасне майно і паливно-мастильні матеріали.
Принципи побудови локатора дають змогу модернізувати базову РЛС в інших діапазонах хвиль, покращувати характеристики. Противник-ГЕ замислювався як масова високопотенційна станція. У ньому використано міжнародний діапазон частот 23 см. У РЛС вбудовується вторинний локатор, який може забезпечувати управління повітряним рухом з великими можливостями отримання інформації. Це не тільки система розпізнавання „свій-чужий“ для ППО, вторинний локатор повідомить і про запас палива, прийме сигнал лиха та інші повідомлення. У 1999 році передбачалося випустити першу серійну станцію. Вона зможе ефективно використовуватися у ВПС, ППО і РКО в Сухопутних військах, силах швидкого реагування і у Федеральній авіаційній службі.
Джерело:
pvo.guns.ru
Фото: Колаж

Нижегородский