www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Стислий зміст розділу «Радіолокаційний приймальний пристрій»

  1. Радіолокаційний приймач приймає сигнали відлуння у виді імпульсів високої частоти (радіочастоти) та забезпечує візуальне відображення інформації про цілі.
     
  2. Майже завжди в радіолокаційних системах НВЧ використовується супергетеродинний приймач..
     
  3. Під час перетворення частоти, в каскаді змішувача виникає сигнал перешкоди на дзеркальній частоті. Для подавлення цього сигналу необхідно використовувати спеціальні фільтри. У разі широкої смуги пропускання вхідних каскадів, для запобігання проходження сигналів дзеркальної частоти через приймальний тракт широко застосовують подвійне перетворення частоти.
     
  4. Для кращої видимості сигналів відлуння як ближніх, так й віддалених цілей використовують
    • схеми ЧАРП для регулювання коефіцієнту підсилювання керованого атенюатора, який може бути
      • статичним або
      • динамічним
    • АРП для регулювання чутливості приймача для забезпечення найкращого приймання сигналів широкого діапазону амплітуд. Також це простий спосіб зменшення рівня сигналів активних перешкод.
    • Логарифмічний підсилювач, що запобігає перевантаженню приймача дуже потужними сигналами відлуння.

     
  5. Фазовий зсув сигналу відлуння під час демодуляції має бути збережений для забезпечення функціонування системи селекції рухомих цілей.