Лінза Ротмана
Рисунок 1: Лінза Ротмана з хвилеводами
Рисунок 1: Лінза Ротмана з хвилеводами
Лінза Ротмана
Лінза Ротмана — це пасивна фазозсувна мережа для фазованих антенних решіток. Вона складається з плоскої хвилевідної системи великої площі, кількох точок живлення — променевих портів — і кількох виводів для підключення антенної решітки — портів решітки. Фазовий зсув на портах решітки формується в реальному часі завдяки різниці часу поширення сигналів у хвилевідній системі. Відхилення діаграми спрямованості здійснюється вибором точки живлення. Кількість променевих портів визначає число можливих головних напрямків, конструктивно заданих для відповідних портів. Тому безперервна зміна фазового зсуву неможлива. Хвилевідна система може бути виконана у вигляді системи порожнистих хвилеводів, у якій порти реалізовані за допомогою секторальних рупорних випромінювачів. Вибір секторальних рупорів E-площини або H-площини визначає напрямок поляризації у хвилевідній системі. Смуга робочих частот лінзи Ротмана визначається конструкцією портів і може охоплювати кілька октав.
Рисунок 2: Лінза Ротмана, виконана за смужковою технологією
Рисунок 2: Лінза Ротмана, виконана за смужковою технологією
Лінзи Ротмана можуть також виготовлятися за смужковою технологією на діелектричному матеріалі підкладки. Однак товщина матеріалу підкладки повинна бути малою порівняно з шириною портів, щоб ширина провідників залишалася невеликою та щоб уникнути паразитного зв’язку між лініями. Ця технологія особливо придатна для дуже високих частот у діапазоні від 20 до 120 ГГц.
Щоб уникнути небажаних відбиттів від прямої стінки, її також можна повністю обладнати портами, підключеними до узгоджених навантажень — так званими фіктивними портами. Довжина підвідних ліній променевих портів не є критичною, однак усі лінії портів решітки повинні мати однакову довжину, тому на підкладці застосовуються обхідні лінії.
Лінза Ротмана є широко застосовуваним елементом для формування діаграми спрямованості. Після її представлення у 1963 році[1] В. Ротманом і Р. Ф. Тернером вона набула широкого поширення в радіолокаційній техніці. Іноді її також називають лінзою Ротмана — Тернера за іменами обох винахідників. Однією з важливих сфер застосування є частотно-модульована радіолокація безперервного випромінювання для автономного керування автомобілями з використанням радіолокаційних датчиків.
Автор: Д-р Андрій Музиченко
Джерело: