Придушування бічних пелюсток
направленості
гостронаправленої
антени
направленості
ненаправленої
антени
канал
Рисунок 1. Схема придушування бічних і задніх пелюсток
направленості
гостронаправленої
антени
направленості
ненаправленої
антени
канал
Рисунок 1. Схема придушування бічних і задніх пелюсток
направленості
гостронаправленої
антени
направленості
ненаправленої
антени
канал
Рисунок 1. Схема придушування бічних і задніх пелюсток
Придушування бічних пелюсток
Можливість придушування сигналів, що надходять через бічні та/або задні пелюстки діаграми направленості антени, є важливим критерієм оцінювання перешкодозахищеності радіолокаторів військового призначення.
За наявності лише однієї антени та одного приймального каналу не є можливим відрізнити одне від одного сигнали, які надходять через головну (основну) пелюстку, та ті, які надходять через якусь бічну пелюстку. При цьому всі сигнали (як корисні, так й перешкоди), які надходять через бічну пелюстку, будуть відображатися на індикаторі у напрямку, що відповідають положенню головної пелюстки.
Для компенсування (придушування) таких сигналів встановлюють другу антену із власним приймальним каналом. Ця антена може бути ненаправленою, мати кардіоїдну діаграму направленості або просто мати діаграму направленості, набагато ширшу, ніж головна пелюстка діаграми направленості основної антени. Приймальний канал, який називається компенсаційним каналом або каналом придушування, повинен мати такі ж характеристики, що й приймальний канал, підключений до основної антени (приймач основного каналу).
Важлива особливість: сигнали, що приймаються по каналу придушування, мають бути інвертовані відносно сигналів, що приймаються по основному каналу, таким чином, щоби можливо було виконати віднімання одних з других. Для ефективного придушування підсилювання обох каналів має регулюватися спільно, однак компенсаційний канал повинен мати додатковий каскад керування. В схемі, показаній на Рисунку 1, повне придушування сигналів по бічним пелюсткам не досягається, оскільки рівень підсилювання в каналі придушування може бути встановлений як деяке середнє значення по всім бічним та заднім пелюсткам. Однак навіть за допомогою такої схеми сигнали бічних пелюсток суттєво придушуються.
За необхідності використовують кілька компенсаційних антен, кожну зі своїм приймальним каналом. Завдяки цьому вдається добитися більш ефективного придушування бічних пелюсток. Наприклад, у висотомірі ПРВ-17 використовуються три компенсаційні антени: дві з них видні на Рисунку 3, третя розташована за основною антеною і призначена для придушування задніх пелюсток.
У вторинних радіолокаторах придушування сигналів, що надходять через бічні пелюстки (іноді використовують термін «придушування бічних пелюсток» або скорочено ПБП) реалізується, як правило, за допомогою моноімпульсної антени.
Картинная галерея антенн для подавления боковой лепестков
Рисунок 3. Висотомір ПРВ-17, що знаходиться у військово-історичному музеї Повітряних Сил (Україна, Винниця)
Рисунок 4. В радіолокаторі AN/FPS-117 компенсаційна антена розташована праворуч від основної антени й називається «допоміжною антеною» (Auxiliary Antenna)