Крістіан Гюльсмаєр
Рисунок 1: Крістіан Гюльсмаєр
Крістіан Гюльсмаєр
Крістіан Гюльсмаєр (☆ 25 грудня 1881 року в Айдельштедті, Нижня Саксонія – † 31 січня 1957 року в Арвайлері, Рейнланд-Пфальц) був німецьким винахідником і вважається першовідкривачем принципу радара.
Гюльсмаєр походив із дуже скромної родини. Його вчитель дав йому змогу навчатися в Бремені. Після початкової школи його направили до педагогічного училища в Бремені. У тамтешній лабораторії він досліджував основи електрики. Після завершення навчання він влаштувався на роботу до компанії Siemens-Schuckert. Там він працював близько двох років і відповідав за електрообладнання суден. Після загибелі друга під час зіткнення суден він залишив компанію, щоб заснувати в Дюссельдорфі підприємство, яке займалося розробленням апаратури для виявлення морських перешкод за допомогою радіохвиль.
У 1904 році він отримав патент (патент Німецької імперії № 1655461) на пристрій, який назвав «телемобілоскопом». Як передавач у ньому використовувався іскровий розрядник, що випромінював спрямовану радіохвилю через багатополюсну антену. Після потрапляння на металеву перешкоду, наприклад судно, ця хвиля частково відбивалася назад до місця розташування передавача, де використовувалися дві приймальні дипольні антени, щоб привести в дію електричний дзвінок. Ця система могла визначати приблизний бічний кут суден на відстані до 3 km, але ще не могла вимірювати дальність.
Гюльсмаєр успішно продемонстрував систему в Німеччині та Нідерландах. Однак це не справило враження ані на представників німецького військово-морського флоту, ані на представників судноплавних компаній. Однією з проблем були можливі багаторазові відбиття за умов інтенсивного морського руху. Крім того, пристроєм було досить складно керувати, а дзвінок було погано чути через шум суднових двигунів. Гюльсмаєр знову взявся до роботи й 16 січня 1906 року отримав у США другий патент на вдосконалену версію, яка давала змогу відфільтровувати завадові ехо-сигнали.
Відсутність інтересу з боку органів влади до цього вдосконалення призвела до того, що пристрій було забуто.
Джерела:
- Joachim Ender, „Винахідник Крістіан Гюльсмаєр“, 100 Jahre Radar [PDF] ;
- Martin Hollmann, „Christian Huelsmeyer, the inventor“, Radar World, 2007 ;
- Joachim Ender, „The inventor Christian Huelsmeyer“ [архів], EUSAR, (4 червня 2002) [PDF];