Основи радіолокації

Генератор високочастотних сигналів

Генератор високочастотних сигналів (наприклад, Рисунок 1) – це пристрій, що виробляє високочастотні коливання електричної напруги із заданими часовими характеристиками для проведення різноманітних вимірювань. Для вимірювань на радіолокаційних пристроях зазвичай потрібно формувати тестові сигнали, параметри яких близькі до параметрів реальних сигналів відлуння. Такі тестові сигнали використовуються для проведення перевірок та налаштувань радіолокатора в цілому або його елементів окремо. Основними вимогами до генераторів тестових сигналів є вимога точного налаштування несівної частоти сигналу, вимога її стабільності, а також можливість регулювання амплітуди сигналу.

Для класичних імпульсних радіолокаторів з аналоговими або цифровими приймачами формування тестових сигналів здійснюється дуже простим способом. Генерується імпульс заданої тривалості та потужності, за допомогою якого потім модулюється коливання несівної частоти. Положення сформованого сигналу на осі часу може мінятися відносно імпульсу запуску (синхроімпульсу) радіолокатора в межах інтервалу приймання. За допомогою такого тестового сигналу можливо оптимізувати роботу приймального тракту.

Векторний генератор сигналів

Рисунок 2. Приклад векторного генератора сигналів (тут – модель SMM100A)
(фото люб’язно надано компанією Rohde & Schwarz)

Рисунок 2. Приклад векторного генератора сигналів (тут – модель SMM100A)
(фото люб’язно надано компанією Rohde & Schwarz)

Генератори, що формують сигнали як описано вище, іноді ще називають простими або скалярними генераторами сигналів. Поряд з ними використовуються складніші, так звані, векторні генератори сигналів (наприклад, Рисунок 2). На додаток до функцій простих генераторів, векторні генератори сигналів здатні формувати тестові сигнали із заданим законом змінення фази несівного коливання. Завдяки цьому, векторні генератори сигналів забезпечують моделювання сигналів відлуння для радіолокаторів із внутрішньоімпульсною модуляцією, якщо вид та параметри такої модуляції відомі. Якщо ж вони не відомі, то їх можливо визначити за допомогою додаткового вимірювального приладу, векторного аналізатора спектру.