Основи радіолокації

Вимірювання параметрів імпульсу

Вимірювання параметрів імпульсів можливо виконувати за допомогою осцилографу. Для цього осцилографи мають калібровані шкали, а також мітки часу. Найчастіше вимірюваним параметром є тривалість імпульсу. Однак імпульси дуже рідко мають форму, близьку до ідеальної прямокутної. Через вплив активного та реактивного навантаження вони мають дещо викривлену форму (спотворення імпульсу). Тому необхідно визначити, відносно якого рівня амплітуди імпульсу виконувати вимірювання тривалості імпульсу.

Тривалість імпульсу

Тривалість імпульсу вимірюється від моменту, коли передній фронт імпульсу досягне 50% максимальної амплітуди імпульсу (виключаючи викид на вершині), до моменту, коли задній фронт досягне 50% амплітуди. Іншими словами, тривалість імпульсу дорівнює інтервалу часу, протягом якого величина імпульсу перевищує 50% його максимальної амплітуди.

Тривалість фронту і тривалість зрізу імпульсу

Тривалість фронту – час наростання імпульсної складової напруги від 10% до 90% максимальної амплітуди імпульсу. Аналогічно визначається тривалість зрізу, як час зниження імпульсної складової напруги від 90% до 10% максимальної амплітуди імпульсу. Чим менші значення мають ці параметри, тим краща крутизна фронтів імпульсу.

Викид на вершині імпульсу

Викид на вершині відбувається коли напруга фронту наростає та перевищує рівень амплітуди імпульсу у вигляді затухаючих коливань. Викид оцінюють по амплітуді першої напівхвилі цих коливань. Значення викиду зазвичай зазначається у відсотках відносно максимальної амплітуди імпульсу. У прикладі, показаному на Рисунку 1, він складає близько 35%.

Викид на зрізі імпульсу

На зрізі (задньому фронті) імпульсу також може виникати викид напруги. Але в даному випадку він буде мати значення, від’ємні відносно нульового рівня амплітуди імпульсу. Для усунення викидів такого типу можуть використовуватися діоди.

Спадання вершини імпульсу

Спаданням вершини імпульсу називають нахил його вершини, що виникає через вплив паразитних параметрів електричних кіл, по яким проходить імпульс. Для кількісної оцінки величини спаду вершини імпульсу використовуються такі параметри, як коефіцієнт спаду (плоскої) вершини або нерівномірність вершини імпульсу.