SV
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: SV antenna (left)
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 3 400 … 3 700 MHz
(«S») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 300 Hz |
| Тривалість імпульсу (τ): | 1 µs |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 500 kW |
| Середня потужність: | 200 W |
| Інструментальна дальність: | 30 NM (≙ 55 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | 150 m |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | 5,5° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
SV
SV був радіолокатором повітряної розвідки, який працював у S-діапазоні (позначення IEEE) або у F-діапазоні (позначення НАТО) для використання на підводних човнах.
Антена складалася з прорізного параболічного рефлектора шириною 4 фути та висотою 2 фути. Вона створювала діаграму косекант². Радіолокаційне зображення відображалося на індикаторі кругового огляду та індикаторі відстані, обидва оснащені 5-дюймовими електронно-променевими трубками.