AN/APS-11
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: AN/APS-11
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 410 … 420 МГц
(«UHF») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 400 Hz |
| Тривалість імпульсу (τ): | 0,5 µs |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 200 W |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 850 Yards (≙ 770 m) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | β= 30° ; ε= 45° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
AN/APS-11
AN/APS-11 або SCR-718 – радіолокатор попередження про хвостовий обстріл, що працював в УВЧ-діапазоні наприкінці Ⅱ Світової війни. Це клон британської РЛС «Моніка».
Антена являє собою коротку антену Ягі, половинки якої встановлювалися ліворуч і праворуч від вертикального стабілізатора.
Понад 30 000 одиниць було вироблено в 1944 і 1945 роках і використовувалися на літаках P-38L, P-47D, P-51, P-61, P-63, P-82D і PBJ.
Радіолокатори AN/APS-11 і AN/APS-13 схожі між собою, за винятком відмінностей в електричній схемі.