Mark 20
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Mark 20
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | «L» |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Mark 20
РЛС Mark 20 була радаром стеження за цілями, що працював у L-діапазоні. Він надавав інформацію про дальність, азимут і висоту, що дозволяло зенітним гарматам наводити прожектори на обрану ціль.
Радар був розроблений наприкінці Другої світової війни і став важливим лише на Тихоокеанському театрі воєнних дій.