AN/APS-70
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: AWACS Blimp ZPG-3W

| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 420 … 430 МГц
(«UHF») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 300 Hz |
| Тривалість імпульсу (τ): | 6 мкс |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 2 MW |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | 6 об/хв |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
AN/APS-70
AN/APS-70 – радар раннього попередження повітряного базування, що працював в діапазоні УВЧ, розроблений наприкінці 1950-х років. Він був здатний виявляти віддалені літаючі об’єкти крізь кілька шарів хмар.
AN/APS-70 використовувався в трьох експериментальних версіях. Два радари були побудовані Лабораторією Лінкольна, два – компанією Hazeltine Electronics і два – General Electric (GE). Широкосмугові антени на 425 мегагерц (в тому числі з функцією ідентифікації „свій-чужий“, IFF) були поставлені компанією Hughes. Всі три компанії здійснювали виробництво від імені Лабораторії Лінкольна, яка передавала статус розробки і технологію в промисловість.
Радар використовувався в літаках P2V-6, EC-121, EZ-1C і дирижаблі ZPG-3W. На EC-121 антена розташована у великому чорному обтічнику під фюзеляжем. У дирижаблі ZPG-3W радар був встановлений всередині гелієвого корпусу: Платформа РЛС живилася і управлялася знизу через трубу. Над корпусом розташовувався невеликий купол з додатковим радіовисотоміром AN/APS-62. Пошуковий радар AN/APS-70 мав поворотну антенну решітку з розмірами 12,2 × 1,8 м. Купол був встановлений на нижній частині корпусу. На нижній частині антени AN/APS-70 була антена IFF з невеликим кутовим випередженням для корекції часу затримки в дешифраторі.