S-269
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: S-269

| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 1 295 … 1 365 МГц
(«L») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 300 Гц |
| Тривалість імпульсу (τ): | 5 мкс |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 2,25 МВт |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 220 NM (≙ 407 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
S-269
S-269 був радіовисотоміром дальнього радіусу дії, що працював в L-діапазоні з магнетронним передавачем Marconi SR 1030, який також використовувався в РЛС S-247.
S-269 був розроблений у 1968 році і був попередником S-669.