MM/SPQ-5
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: MM/SPQ-5
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | X |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 2 МВт |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | 200 NM (≙ 370 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | 1,5° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
MM/SPQ-5
MM/SPQ-5 „Sarchiapone“ – морський радіолокатор надводної розвідки Х-діапазону, розроблений як експериментальний радіолокатор OTH для дослідження поширення хвиль з використанням атмосферних каналів.
Антена була симетричною параболічною антеною діаметром 3 метри з гіперболічним допоміжним рефлектором Кассегрена. Параболічний рефлектор був набагато більшим, ніж потрібно, що призвело до надзвичайно малих бічних пелюсток. Передавач і приймач були встановлені безпосередньо на антені.
MM/SPQ-5 була встановлена на італійському фрегаті „Альпіно“ (F 580) з 1973 по 1987 рік. За допомогою цього радара можна було визначити місце зльоту літаків з авіаносця „Кеннеді“ на відстані 350 морських миль.