LW-01
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: LW-01 at Hr.Ms. De Zeven Provinciën
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 1 220 … 1 350 МГц
(«L») |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 900 Гц |
| Тривалість імпульсу (τ): | 3 мкс |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 600 кВт |
| Середня потужність: | 2 кВт |
| Інструментальна дальність: | 140 NM (≙ 260 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | 500 m |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | 0 … 8 min⁻¹ |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
LW-01
LW-01 (від нідерл. L ucht w aarschuwingsradar, радіолокатор попередження про повітряне вторгнення) – радіолокатор дальньої повітряної розвідки, що працював в L-діапазоні для великих кораблів.
Параболічний рефлектор мав ширину 11 м, висоту 4,88 м і вагу 1,45 тонни. Ззаду були прикріплені два вітрозахисних дефлектори. У передавачі використовувався магнетрон типу 5J26.
Радіолокатор LW-01 був розроблений між 1949 і 1952 роками. Внутрішнє позначення виробника – SGR-114/06. Радіолокатор використовувався на борту голландських крейсерів післявоєнного періоду і на борту єдиного голландського авіаносця.