Кивач
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Кивач 3
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 9 400 … 9 460 МГц
(X) |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 3,0 or 2,0 kHz |
| Тривалість імпульсу (τ): | 0,1 or 0,3 мкс |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 7 кВт |
| Середня потужність: | 28 Вт |
| Інструментальна дальність: | 25 NM (≙ 46 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | β= 1,7° or 1°; ε= 25° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | 17 (± 2) min⁻¹ |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Кивач
Ківач (назва річки та водоспаду в Карелії) або Міус (назва річки між Україною та Росією) – радіолокаційна станція навігації та розвідки морської поверхні в Х-діапазоні. Існує три варіанти комплектації: Ківач-1, Ківач-2 та Ківач-3, які мають однакові радіолокаційні характеристики. Починаючи з версії Ківач 2, радар поєднується з гірокомпасом, що дозволяє орієнтувати екран дисплея на північ. У Ківач 1 і Ківач 2 використовується хвилевідна щілинна антена з шириною променя 1,7°.
У Kivach 3 використовується параболічна антена з шириною променя 1° і двоканальною роздільною системою для зв’язку з гірокомпасом. Також пропонується подовження кабелю між антенним блоком і прицільними пристроями з 10 до 20 м.
У передавачі використано магнетрон MI507 у всіх версіях. У приймачі використовувався підсилювач проміжної частоти з логарифмічним підсиленням. Електронно-променева трубка мала діаметр 180 мм і могла бути збільшена за допомогою мікрофренелевої лінзи, розташованої перед нею.
Радар розроблявся до 1968 року і через свою відносно невелику вагу широко використовувався на невеликих кораблях і катерах у колишніх соціалістичних країнах на початку 1970-х років.
