Aïda
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Aïda (Джерело: Користувач:Dutch, Вікіпедія)
Рисунок 1: Aïda, Radar Front-End
(Джерело: Користувач:Duch,
Radar Aïda -GPPA 05,
Фон затемнений з radartutorial.eu,
CC BY-SA 4.0)
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | X |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 250 кВт |
| Середня потужність: | |
| Інструментальна дальність: | |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Aïda
Носова радіолокаційна станція винищувача Aïda – це радіолокаційна станція управління вогнем і навігації з конічним скануванням у X-діапазоні. Він був одним з попередників радара Cyrano і використовувався у винищувачах Dassault Mirage F1AZ і Étendard IV M в середині 1950-х років.
Близько 100 таких радарів було вироблено компанією EMD (Electronique Marcel Dassault, пізніше частина Thomson CSF).