MM/SPQ-2
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: MM/SPQ-2
| Основні параметри радіолокатора | ||
|---|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | X | |
| Період повторення імпульсів: | ||
| Частота повторення імпульсів: | 1 500 … 3 000 Гц | 450 … 500 Гц |
| Тривалість імпульсу (τ): | 0,15 µs | 1,5 мкс |
| Iнтервал приймання | ||
| Iнтервал спокою | ||
| Пікова потужність: | 25 кВт | |
| Середня потужність: | 20 Вт | |
| Інструментальна дальність: | 40 NM (≙ 74 км) | |
| Роздільна здатність по дальності: | ||
| Точність вимірювання координат:: | ||
| Ширина променя: | 0,6° | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | ||
| Частота обертів: | 40 min⁻¹ | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | ||
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | ||
MM/SPQ-2
MM/SPQ-2 – це морський розвідувальний і навігаційний радар, що працює в Х-діапазоні, за допомогою якого можна також виявляти низьколітаючі літаки.
Дуже хороша спрямованість антени забезпечується параболічним рефлектором шириною 3 м. В якості альтернативи можна було використовувати щілинну хвилеводну антену, і тоді радар отримав позначення MM/SPQ-2B.
Радар був встановлений на багатьох кораблях ВМС Італії з 1970 року, включаючи фрегат „Альпіно“ і крейсер „Андреа Доріа“. Модернізовані версії SPQ-2D були експортовані до Канади в середині 1980-х років. Італійські радари були виведені з експлуатації близько 2006 року.