Mk. 13
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Радар Mk.13 на станції наведення гармати Mk.34.
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 8 815 ± 75 МГц
(X) |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 1 800 Гц |
| Тривалість імпульсу (τ): | 2,4 µs |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 50 kW |
| Середня потужність: | 27 W |
| Інструментальна дальність: | 25 NM (≙ 46 км) |
| Роздільна здатність по дальності: | 360 m |
| Точність вимірювання координат:: | 5 m; 2 mils |
| Ширина променя: | 0,9° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Mk. 13
Mk. 13 — це радар Х-діапазону для гарматної установки Mk. 34, 38 і 54 для управління зенітними гарматами калібру від 6 до 16 дюймів.
Антена радара встановлена на прицільній станції гармати. Усередині радари параболічна антена розміром 8 × 2 фути (≙ 2,44 × 0,61 м) рухається з вертикальною апертурою 3,6°. Поворот відбувається 5 разів на секунду, досягаючи 10 сканувань на секунду.
Джерело:
- Department of the Navy, Ordnance Pamphlet 1895 “Characteristics of Naval Fire Control Radar”, 12 November 1954, Chapter 5, p.50
