Тип 267
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Тип 267, антена морської розвідки
| Seaguard | Airguard | ||
|---|---|---|---|
| Основні параметри радіолокатора | |||
| Діапазон частот випромінювання: | 9,65 … 9,7 ГГц
(X) |
214 МГц
(УКВ) | |
| Період повторення імпульсів: | |||
| Частота повторення імпульсів: | 500 Гц | ||
| Тривалість імпульсу (τ): | 1,2 мкс | ||
| Iнтервал приймання | |||
| Iнтервал спокою | |||
| Пікова потужність: | 30 kW | 100 кВт | |
| Середня потужність: | 18 W | 60 Вт | |
| Інструментальна дальність: | |||
| Роздільна здатність по дальності: | |||
| Точність вимірювання координат:: | |||
| Ширина променя: | 4,5° | 52° | |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |||
| Частота обертів: | 4,5 … 5 об/хв | ||
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |||
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |||
Тип 267
Радіолокатор типу 267, що використовувався на британських підводних човнах, був РЛС повітряного базування, що працювала в УКХ-діапазоні, і РЛС морської розвідки, що працювала в Х-діапазоні. Одночасно можна було використовувати лише один з цих частотних діапазонів. Обидві антенні системи могли обертатися синхронно або окремо, або одночасно.