Sea Giraffe
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Sea Giraffe, антена від CelsiusTech з двома вертикальними діаграмами спрямованості.
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | «C» |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 60 кВт |
| Середня потужність: | 1 200 Вт |
| Інструментальна дальність: | 150 км |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | 1,8° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | 30 або 60 об/хв |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
Sea Giraffe
Sea Giraffe («Морський жираф») – це багатоцільова радіолокаційна станція середнього радіусу дії, що працює в С-діапазоні для розвідки морської поверхні та повітряного простору.
Sea Giraffe був поставлений з двома різними, повністю стабілізованими антенними системами. Одна з них – антена Ericsson з чотирма одночасними діаграмами спрямованості за кутом нахилу, а інша – антена CelsiusTech лише з двома діаграмами спрямованості.
Початкова назва радару датується 1980-ми роками і стосувалася радару з радіусом дії близько 50 км. Виробництво тодішньої версії Sea Giraffe 50 було припинено вже в 1990 році. На початку 1990-х років було розроблено абсолютно нове покоління радарів з втричі більшим радіусом дії. Наприклад, версія Sea Giraffe 150 встановлювалася на фрегатах класу "Галіфакс" в Канаді , де вона отримала позначення SPS-505.
Картинна галерея Морського Жирафа
Рисунок 2: Sea Giraffe, антена від Ericsson з чотирма вертикальними діаграмами спрямованості
(© Wikipedia, User:Hunini)

