5Н62В
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: 5Н62В
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | «C» |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | |
| Тривалість імпульсу (τ): | |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | |
| Середня потужність: | 3 кВт |
| Інструментальна дальність: | 180 … 300 км |
| Роздільна здатність по дальності: | |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | 0,7° або 1,4° |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | 5 000 h |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
5Н62В
5Н62В позначення НАТО: Square Pair) – радар наведення ракет для зенітно-ракетного комплексу С-200ВЕ (позначення НАТО: SA-5 Gammon).
Початкова версія С-200A під кодовою назвою «Ангара» була розроблена в 1958 році і мала дальність дії до 180 км. Подальша версія С-200В під кодовою назвою «Вега» з’явилася з 1970 року і мала дальність дії до 240 км. З 1975 року з’явилася версія С-200Д під кодовою назвою «Дубна» з дальністю дії до 300 км. Ця версія нібито також була здатна стріляти ракетами з ядерною боєголовкою.
РЛС являє собою радіолокатор підсвічування для напівактивного супроводу цілей з різними антенами для передачі, прийому і відправки ракетних команд. Він використовує два режими роботи: немодульований радіолокатор безперервної хвилі з оцінкою доплерівської частоти цілі і двофазний кодований модульований радіолокатор безперервної хвилі для вимірювання дальності до цілі. Кутове супроводження цілі здійснювалося моноімпульсним методом. Через технічні обмеження безперервно-хвильового радара, радар наведення ракети міг одночасно супроводжувати лише одну ціль.
Енергія передачі генерувалася клістроном К-89. Частота передачі стабілізована кварцовим стабілізатором і забезпечується серією помножувачів частоти. На жаль, жодних подробиць про частоту передачі не опубліковано. Однак, виходячи з характеристик антен (співвідношення довжини хвилі до площі антени і кута апертури), вона може бути у верхній частині S-діапазону.
На початку 1980-х років версія Vega також експортувалася в інші країни Варшавського договору під позначенням «С-200ВЕ».