ALTAIR
Опис радіолокаційного комплексу, тактико-технічні характеристики
Рисунок 1: Радіолокатор дальнього радіусу дії ARPA (ALTAIR) на атолі Кваджалейн (Маршаллові острови).
(9°23’43.451" N 167°28’46.023" O)
| Основні параметри радіолокатора | |
|---|---|
| Діапазон частот випромінювання: | 155–162, 422 МГц |
| Період повторення імпульсів: | |
| Частота повторення імпульсів: | 300 Гц |
| Тривалість імпульсу (τ): | 80 мкс |
| Iнтервал приймання | |
| Iнтервал спокою | |
| Пікова потужність: | 5 МВт |
| Середня потужність: | 120 кВт |
| Інструментальна дальність: | |
| Роздільна здатність по дальності: | 20 m |
| Точність вимірювання координат:: | |
| Ширина променя: | 1,1° (UHF)
2,8° (VHF) |
| Відбитих від цілі імпульсів: | |
| Частота обертів: | |
| Середній наробіток між відмовами (MTBCF): | |
| Середня тривалість відновлення (MTTR): | |
ALTAIR
ALTAIR (ARPA Long-Range Tracking And Instrumentation Radar) – це високочутливий, широкосмуговий і повністю когерентний радар для відстеження вимірювальних приладів і цілей. ALTAIR підтримує різні режими роботи – від супроводу цілей до збору і запису характерних даних про цілі в діапазонах VHF і UHF.
ALTAIR був побудований як інструментальний радар (радар для спеціальних вимірювальних завдань) у 1969 році. Можливість вимірювати далеко в космос за допомогою внутрішньоімпульсної модуляції була встановлена в 1982 р.[1] Радар працює в двох частотних діапазонах: VHF (155-162 МГц) і UHF (422 МГц). Вона використовує великий параболічний рефлектор діаметром близько 46 м і подає VHF-частоти з основного фокусу. Для UHF-частоти використовується вторинний рефлектор Cassegrain діаметром 5,5 м, який є частотно-залежним і передавальним для VHF-частот.[2]
ALTAIR передає в VHF діапазоні в круговій поляризації за годинниковою стрілкою (rz) і приймає в моноімпульсному режимі[3] в круговій поляризації проти годинникової стрілки (lz) сумарний сигнал, а також вертикальний і горизонтальний різницеві сигнали lz і перехресно поляризований сумарний сигнал rz. Ці чотири канали вимірювання дозволяють визначити тривимірне положення цілі та її відносну швидкість як функцію ефективної площі відбиття і часу польоту. Таким чином, ALTAIR може супроводжувати до 32 цілей у діапазонах VHF і UHF. Одночасне відстеження в VHF і UHF діапазонах дозволяє в реальному часі коригувати спотворення, що виникають при поширенні електромагнітних хвиль в іоносфері, таким чином досягаючи більш точного результату вимірювання.[2] Потужність і коефіцієнт посилення антени ALTAIR достатні для вимірювання геостаціонарних супутників, положення яких розташоване на похилій дальності понад 40 000 км за косим кутом від радара.
Фотогалерея радарів ALTAIR
Джерела та додаткова література:
- Melvin L. Stone and Gerald P. Banner: “Radars for the Detection and Tracking of Ballistic Missiles, Satellites, and Planets”
in Lincoln Laboratory Journal, Volume 12, Number 2, 2000, S.217 (online PDF) - S. Close, S. M. Hunt, F. M. McKeen, and M. J. Minardi: “Characterization of Leonid meteor head echo data collected using the VHF-UHF Advanced Research Projects Agency Long-Range Tracking and Instrumentation Radar (ALTAIR)”, MIT Lincoln Laboratory, Lexington, Massachusetts, USA, in RADIO SCIENCE, VOL. 37, NO. 1, 1009, 10.1029/2000RS002602, 2002 (online PDF)
- Timothy D. Hall, Gary F. Duff, and Linda J. Maciel: “The Space Mission at Kwajalein” in in Lincoln Laboratory Journal, Volume 19, Number 2, 2012, S.48 (online PDF)