www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації - Радіоелектронна боротьба (РЕБ)

Імітаційні перешкоди

Repeater Jammer in 135°

Рисунок 1. Вигляд індикатора радіолокатору при впливі імітаційних перешкод

Імітаційні перешкоди застосовують для створення хибної інформації. За структурою такі перешкоди подібні до сигналів, що використовуються в радіолокаторі, і тому створюють на його індикаторі відмітки хибних цілей, подібні до реальних. Цей ефект призводить до перевантаження обчислювача великою кількістю хибних сигналів, до втрати частини (або всіх) корисних сигналів, до збільшення імовірності хибної тривоги, що, в підсумку, призводить до ухвалення помилкових рішень. Якщо йдеться про радіолокатори керування зброєю, то застосування противником імітуючих перешкод може призводити до зриву автоматичного супроводження цілі по одній або декільком координатах (напрямку, дальності, швидкості) та до перенацілювання слідкуючих систем на хибні цілі.

Частота повторення імітаційних перешкод може не співпадати або співпадати з частотою повторення зондувальних імпульсів радіолокатора, який намагаються придушити. Відповідно до цього розрізняють:

На Рисунку 1 показаний приклад впливу імітаційної синхронної перешкоди: в напрямку азимута 135° спостерігається сім відміток цілей, розташованих одна за одною. Очевидно, що це хибні відмітки хоча б тому, що їхня ширина не відповідає ширині діаграми направленості антени: із збільшенням дальності від радіолокатора лінійний розмір відеовідмітки має збільшуватися, тоді як в даному випадку він лишається постійним.

Для захисту радіолокатора від таких перешкод використовують навмисне змінення частоти слідування імпульсів за певним законом.

SBZ + UNS bis 100 km

Рисунок 2. Вигляд індикатора радіолокатору з ввімкненою системою захисту від перешкод

Для радіолокаторів, в яких реалізоване автоматичне виявлення цілей, застосування проти них імітаційних перешкод небезпечне ризиком перевантаження обчислювальної системи хибними відмітками. Наприклад, радіолокатор СТ-68У забезпечує обробку лише 128-ми відміток цілей, з яких тільки 32 цілі в режимі автоматичного супроводження. Якщо на вхід пристрою обробки (обчислювальної системи) поступить більша кількість відміток цілей, то відмітки деяких реальних цілей будуть втрачені, а їхні траєкторії, як наслідок, скинуті з автоматичного супроводження.

Якщо апаратні та програмні засоби радіолокатора дають змогу виділяти імітаційні перешкоди, то на індикаторі кругового огляду (ІКО) формуються спеціальні «строби» у вигляді засвіченої смуги шириною в декілька кілометрів на краю екрану (Рисунок 2). За азимутом «строби» відповідають напрямку, з якого надходять сигнали перешкоди.