www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації - Радіоелектронна боротьба (РЕБ)

Радіоелектронне забезпечення

Рисунок 1. Система РЕР EL/L-8300, яка охоплює частоти від 0,03 до 40 ГГц

Рисунок 1. Система РЕР EL/L-8300, яка охоплює частоти від 0,03 до 40 ГГц

Радіоелектронне забезпечення

Радіоелектронне забезпечення має два основних види:

Якість функціонування систем РТР та РР багато в чому визначається їхніми обчислювальними системами, за допомогою яких реалізуються функції аналізу прийнятих сигналів. Програмне забезпечення таких систем виконує аналіз безлічі сигналів. База даних типової обчислювальної системи містить параметри 2000 і більше різноманітних радіо- та радіолокаційних систем. Крім цього, програмне забезпечення може бути налаштоване оператором для зберігання невпізнаних сигналів з метою їх аналізу в подальшому. Процес обробки прийнятих сигналів складається з трьох послідовних етапів:

Об’єднання систем радіотехнічної розвідки та радіорозвідки називають системою радіоелектронної розвідки (РЕР) (англ.: SIGnals INTelligence, SIGINT).

Радіотехнічна розвідка

Радіотехнічна розвідка має особливе значення для захисту тих або інших рухомих платформ (наприклад, літальних апаратів, наземних або морських об’єктів). Засоби РТР забезпечують визначення не лише напрямку на джерело випромінення, але й аналіз сигналів, які надходять, що дає можливість без зволікання формувати попередження про загрозу для платформи. Сигнали радіолокаторів потрапляють в приймач станції РТР, де виконується їх аналіз, визначення цілої низки параметрів, до яких відносяться напрямок надходження, тип радіолокатора, значення несівної частоти та її зміни, частота повторення імпульсів та її зміни. Цих параметрів зазвичай буває достатньо для того, щоби шляхом порівняння з параметрами сигналів різних радіолокаторів визначити, радіолокатор якого типу опромінює платформу: оглядовий, управління вогнем або наведення ракет. Такий аналіз і вироблення попереджень про загрозу відбувається практично миттєво і дає можливість здійснити контрзаходи у вигляді постановки перешкод або хибних сигналів у відповідь.

Для літаків, кораблів та бойових броньованих машин ефективні системи попередження про загрози необхідні для виживання в умовах сучасних бойових дій. Приймачі таких систем постійно оновлюються відповідно до нових загроз. В таких системах зазвичай застосовують детекторні або супергетеродинні приймачі, кожен з яких має свої переваги. Детекторні приймачі, як вузькосмугові, так і широкосмугові, можуть функціонувати в діапазоні частот від 0,5 до 40 ГГц, охоплюючи діапазони роботи всіх радіолокаторів, за виключенням діапазону міліметрових хвиль 94/95 ГГц. Вони ефективні проти імпульсних передавачів із змінною несівною частотою та змінною частотою повторення імпульсів, широкосмугових передавачів та передавачів безперервного випромінювання. Супергетеродинні приймачі є більш дорогими, але забезпечують охоплення діапазону частот від 0,01 до 40 ГГц та високий рівень чутливості.

Радіорозвідка

Засоби радіорозвідки забезпечують перехоплення сигналів, визначення напрямку їх надходження та їх аналізування, на основі чого виконується оцінювання дій та намірів противника. Для вирішення цих завдань застосовують як сучасні системи, здатні виявляти незвичайні та складні сигнали, так і традиційні засоби, в тому числі радіопеленгатори. Приймальне обладнання з’єднується з системою комп’ютерної обробки та відображення. Таким чином, в системах радіорозвідки наземного базування виявляється можливим використання радіопеленгаторів з дистанційним керуванням. Побудоване представлення сигналу в частотній області (спектр) або у часовій області доповнюється літерно-цифровими повідомленнями, які несуть інформацію про тип передачі, частоту, модуляцію та інші параметри сигналу. Ця інформація використовується для ідентифікації джерела випромінення. Оброблена інформація може виводитися на відображення на фоні мапи, доповнюючи загальну інформаційну модель тактичної обстановки.

Література: