www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації - Радіоелектронна боротьба (РЕБ)

Складові частини радіоелектронної боротьби

Радіоелектронна боротьба
Радіоелектронне
забезпечення
Радіоелектронне
придушення
Радіоелектронний
захист
- Розвідка
 
- РЕР
- РР
- виявлення
- пеленгування
- аналіз
- ідентифікація
від активних
перешкод
від пасивних
перешкод
активне
пасивні
хибні
перешкоди
хімічні
механічні

Рисунок 1. Составные части радиоэлектронной борьбы

Радіоелектронна боротьба
Радіоелектронне
забезпечення
Радіоелектронне
придушення
Радіоелектронний
захист
- Розвідка
 
- РЕР
- РР
- виявлення
- пеленгування
- аналіз
- ідентифікація
від активних
перешкод
від пасивних
перешкод
активне
пасивні
хибні
перешкоди
хімічні
механічні

Рисунок 1. Составные части радиоэлектронной борьбы

Складові частини радіоелектронної боротьби

Розрізняють три складові частини радіоелектронної боротьби (Рисунок 1):

Радіоелектронна боротьба
Радіоелектронне
забезпечення
Радіоелектронне
придушення
Радіоелектронний
захист
- Розвідка
 
- РЕР
- РР
- виявлення
- пеленгування
- аналіз
- ідентифікація
від активних
перешкод
від пасивних
перешкод
активне
пасивні
хибні
перешкоди
хімічні
механічні

Рисунок 1. Составные части радиоэлектронной борьбы

Особливістю останніх двох складових частин є те, що розробка обладнання, що застосовується для їх ведення, супроводжується постійним змаганням одного з другим. Ця особливість, в цілому, відповідає глобальній тенденції розвитку зброї та протизброї — від давніх часів (щит проти меча) і до сучасності (літак проти зенітної установки і тому подібне). В той час як спеціаліст в області радіоелектронного придушення розробляє системи, які генерують різного роду перешкоди та хибні випромінення, інженер з радіоелектронного захисту розробляє засоби, призначені для зниження негативного впливу таких систем. Часто обома напрямками займається один і той самий виробник!

Типовий сценарій радіоелектронної боротьби — це протистояння між силами і засобами всіх трьох складових, радіоелектронного забезпечення, радіоелектронного придушення та радіоелектронного захисту. При цьому таке протистояння супроводжується постійним розвитком технічних засобів кожної з складових частин і тактики їх бойового застосування. Складність сучасних систем озброєння і обмеженість часу на ухвалення рішення підштовхують до висновку про те, що слабкою ланкою цих систем є людина-оператор через свої обмежені можливості з аналізу бойової обстановки та з прогнозування варіантів її розвитку. Однак це не завжди так і в деяких ситуаціях людина виявляється більш ефективною, ніж автоматичний обчислювач. Під час аналізу обстановки людина може враховувати свій попередній досвід, а також легко змінювати значення показників своїх критеріїв прийняття рішень, таких, наприклад, як рішення про виявлення корисного сигналу на тлі перешкод. На відміну від цього, машина функціонує в межах заздалегідь запрограмованого простору можливих варіантів таких показників. Змагання між машиною і людиною для такої сфери ведеться в напрямку розвитку штучного інтелекту. І хоча в цьому напрямку вже досягнуті значні успіхи, доведеться пройти ще довгий шлях до того моменту, коли настане ера повної автоматизації. Об’єм необроблених («сирих») даних, що поступають від датчиків різного типу, вже зараз настільки великий, що для його обробки необхідні все сучасніші обчислювальні засоби та складні алгоритми обробки. Це, в свою чергу, тягне за собою підвищення вимог до кваліфікації операторів, тому останнім часом ринок освітніх послуг по системам радіоелектронної боротьби, а також засобів їх моделювання суттєво зріс. Однак мають місце ситуації, коли навіть це не може допомогти, як, наприклад, для пілота одномісного винищувача, якому надходить велика кількість різноманітної інформації, а час на прийняття рішення обчислюється секундами, коли необхідно реагувати на ракетну атаку. В такому випадку кращою є автоматична система протидії (викидання перешкод, виконання протиракетного маневру) з передбаченим пріоритетом ручного керування в якості заходу безпеки.

Другим важливим аспектом є те, щоби програмне забезпечення могло бути модифікованим, тобто мало, так звану відкриту архітектуру. Прикладом, що підтверджує доцільність такого підходу, може служити війна в Персидській затоці, коли системи РЕБ, розроблені для протидії радянським радіолокаційним та зенітним засобам, застосовувались проти подібних засобів західного виробництва. З цієї причини сучасні радіолокаційні приймачі та генератори перешкод працюють під управлінням програмного забезпечення, яке може бути гнучко адаптовано відповідно до актуальних загроз.