www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Об’єднувальна плата

Рисунок 1. Об’єднувальна плата (вид спереду)

Об’єднувальна плата

Після декількох спроб використання зовнішньої проводки для розведення схеми я дійшов висновку про доцільність використання об’єднувальної плати. Така плата була розроблена за допомогою програми „EAGLE 5.2“. Це було досить просто, за виключенням змішення одиниць вимірювання: метрів та дюймів. Фінансові витрати виправдовуються тим, що використання такої технології дає змогу уникнути великої кількості механічної роботи.

Розміри плати дають змогу використовувати модулі стандартного розміру 3HE 8TE. Роз’єм MOLEX для комп’ютерних блоків живлення був встановлений безпосередньо на об’єднувальній платі. Таким чином, напруги 3,3 В, 5 В, 12 В та -12 В можуть бути подані безпосередньо на слоти друкованої плати. Кожен слот також має окрему область роз’єму для порту USB, який тут, на рисунку, ще не зібраний.

Рисунок 2. Об’єднувальна плата (вид з боку провідників)

В нашій тестовій моделі використано невеликий блок живлення ITX (ITX (picoPSU‑-‑120)), який підключається безпосередньо до роз’єму MOLEX та потребує лише зовнішнього джерела живлення +12 В / макс. 120 Вт. Зверніть увагу, що цей блок живлення має роз’єми під кутом 90° для основного силового кабелю, оскільки роз’єм MOLEX розташований доволі близько до бічної стінки. Великі додаткові отвори в об’єднувальній платі використовуються для розміщення 15-міліметрових прокладок, які також вкручуються у різьбову планку корпусу. На ці прокладки кріпиться додаткова опорна пластина з листового алюмінію, на яку пізніше встановлюється плата процесора (Pico-ITX або Raspberry Pi). Задня стінка 10-дюймового лабораторного корпусу призначена для розміщення на пізнішому етапі модернізації невеликого сенсорного екрану, який слугуватиме для відображення інформації подібно індикатору A-типу, на додаток до інформації, що відображається на екрані комп’ютера.

Примітка. Імпульсні джерела живлення зазвичай працюють тільки при навантаженні на лінію не менше 5 В. PicoPSU‑-‑120 не є винятком, але більшість споживачів в саморобних радіолокаторах працюють від 3,3 В та 12 В. Однак підключення невеликого жорсткого диску створює достатнє навантаження на джерело живлення.