www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Походження терміна «Радар»

Рисунок 1. Лист адмірала Г. Р. Старка із зазначенням використання терміна «радар»

Рисунок 1. Лист адмірала Г. Р. Старка із зазначенням використання терміна «радар»

Походження терміна «Радар»

Слово «радар» виникло як скорочення від англійського словосполучення „radio detection and ranging“, яке використовували в Дослідницькій лабораторії Військово-морського флоту США (Naval Research Laboratory, NRL) як одну з назв відповідної галузі наукових досліджень. Цей термін був запропонований двома морськими офіцерами, лейтенантами-коммандерами (lieutenant-commander, LCDR, відповідає званню «капітан другого рангу») Ф. Р. Фюртом (F. R. Furth) і С. М. Такером (S. M. Tucker), які відповідали за перші поставки радіолокаторів у Військово-морський флот. Ці офіцери (обидва згодом контр-адмірали) проходили службу у Військово-морському департаменті і завдяки їм термін «радар» набув широкого поширення.

На Рисунку 1 наведено фотокопію датованого 10 листопада 1940 року листа, підписаного адміралом Г. Р. Старком (H. R. Stark), начальником військово-морських операцій (головнокомандувачем Військово-морського флоту США), яким термін «радар» ввели в офіційний обіг. Пізніше, Фюрт і Такер, будучи вже капітанами (відповідає званню «капітан першого рангу»), очолювали Дослідницьку лабораторію Військово-морського флоту США (капітан Фюрт з 1949 по 1952 рік, капітан Такер з 1955 по 1956 рік). Капітан Фюрт став начальником військово-морських досліджень і отримав звання адмірала (1954-1956).

Слово «радар» незабаром стало загальновживаним, хоча у Великій Британії використання термінів «радіолокація» і «радіовиявлення напряму, Radar Direction Finding, RDF» тривало до 1943 року, коли термін «радар» був прийнятий міжнародною угодою.

Джерело: Louis A. Gebhard, в 'Evolution of Naval Radio-electronics and Contributions of the Naval Research Laboratory' 1979, сторінка 170 (у друкованій версії) або сторінка 186 (pdf-версія он-лайн)