www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Параметри лінії передачі

Рисунок 1: Еквівалентна схема лінії передачі

Чотириполюсна еквівалентна схема лінії передачі:
 у поздовжньому напрямку діють омічний поздовжній опір R та індуктивність L,
 паралельно діють провідність ізоляції G та ємність лінії C. Омічний поздовжній опір Індуктивність Провідність ізоляції Ємність лінії

Рисунок 1: Еквівалентна схема лінії передачі

Параметри лінії передачі

Електричні лінії, призначені для живлення різноманітних пристроїв електричною енергією, зустрічаються повсюди. Особливо в електроніці зв’язку лінії виконують не лише функцію передавання енергії, а й, наприклад, передавання інформації в телефонному зв’язку.

Однак сигнал не проходить лінією завдовжки 100 км до приймача без змін, оскільки вздовж лінії на нього впливають різні чинники.

Якщо порівняти вихідний сигнал лінії з вхідним, можна виявити зміни, спричинені такими причинами.

Оскільки кожна лінія має різні властивості, але всі лінії зазнають однакових впливів, для лінії можна скласти еквівалентну схему, показану на рисунку 1. У лінії діють омічний поздовжній опір R, індуктивність лінії L, провідність ізоляції G та ємність лінії C.

Рисунок 2: Розрахунок опору провідника круглого перерізу

На рисунку показано умовний провід, на якому позначені довжина L та площа поперечного перерізу A.
 Формула нагадує співвідношення: площа поперечного перерізу A дорівнює π/4, помноженій на квадрат діаметра проводу.

Рисунок 2: Розрахунок опору провідника круглого перерізу

Омічний поздовжній опір R

Навіть найкращий провідник чинить опір проходженню струму, оскільки рухомі електрони постійно стикаються з атомами матеріалу і внаслідок цього дещо сповільнюються.
Опір можна виразити такою формулою:

R = ρ· l in [Ω] R = поздовжній опір у [Ω]
l = довжина лінії у [m]
A = площа поперечного перерізу лінії у [mm²]
ρ = питомий опір провідника у [Ω·mm²/m]
(1)
A

Цей параметр наводиться в технічних характеристиках для визначеної довжини лінії, наприклад 1 км, і називається погонним опором. Він розраховується за такою формулою:

R’ = R in Ω (2)
l km
Індуктивність L

Навколо будь-якого провідника, яким протікає струм, виникає магнітне поле. Магнітне поле змінюється пропорційно прикладеній змінній напрузі. Унаслідок цього в провіднику індукується напруга, яка протидіє причині свого виникнення. Таким чином, ця індукована напруга зменшує струм. Величина індуктивності L залежить від таких параметрів:

Цей параметр наводиться в технічних характеристиках для визначеної довжини лінії, наприклад 1 км, і називається погонною індуктивністю. Вона розраховується за такою формулою:

L’ = L in mH (3)
l km
Провідність ізоляції G

На практиці не існує ідеального ізолятора, який повністю виключав би протікання струму. Тому навіть в ізольованій двопровідній лінії завжди існує певний струм витоку, що протікає через ізоляцію від прямого провідника до зворотного. Величина провідності позначається G і іноді також називається провідністю витоку. Провідність ізоляції дорівнює величині, оберненій до її омічного опору. Одиницею вимірювання провідності є S («сіменс»).

G = 1 in [S] (4)
R

Цей параметр наводиться в технічних характеристиках для визначеної довжини лінії, наприклад 1 км, і називається погонною провідністю. Вона розраховується за такою формулою:

G’ = G in S (5)
l km
Ємність лінії C

Кожне навантаження має опір, на якому виникає падіння напруги. Якщо ця напруга підводиться до навантаження через лінію, між прямим і зворотним провідниками виникає різниця потенціалів.

Рисунок 3: Виникнення ємності лінії

Ємність лінії:
 між прямим і зворотним провідниками двопровідної лінії виникає ємність, яка на рисунку умовно показана
 як послідовність багатьох малих конденсаторів, розподілених уздовж лінії до навантаження.

Рисунок 3: Виникнення ємності лінії

Прямий провідник Зворотний провідник Навантаження

Унаслідок цього прямий і зворотний провідники діють подібно до обкладок конденсатора. Такий зв’язок через електричне поле описується ємністю C.

Цей параметр наводиться в технічних характеристиках для визначеної довжини лінії, наприклад 1 км, і називається погонною ємністю. Вона розраховується за такою формулою:

C’ = C in nF (6)
l km
Імпеданс Z

У високочастотній техніці також використовується термін «імпеданс кабелю». Ця величина являє собою опір змінному струму Z. Вона дорівнює відношенню змінної в часі комплексної змінної напруги u(t) до змінного в часі комплексного змінного струму i(t). Імпеданс складається з дійсної частини — омічного опору R — та уявної частини — реактивного опору X. Величина імпедансу кабелю не залежить від його довжини. Цей термін буде докладніше розглянуто далі стосовно коаксіального кабелю.