Основи радіолокації

Трасові радіолокатори

Трасовий радіолокатор (ОРЛ-Т, Оглядовий РадіоЛокатор Трасовий) — це спеціальний тип радіолокаторів системи управління повітряним рухом, призначений для контролю повітряного простору за межами виділених зон відповідальності аеродромів.

Як правило, такі радіолокатори працюють в L-діапазоні та мають максимальну дальність дії до 240 морських миль (до 450 км). Це первинні радіолокатори, зазвичай двокоординатні, що визначається міркуваннями їхньої вартості. Однак, їх завжди поєднують із сучасними вторинними радіолокаторами, здатними працювати у режимі S, завдяки чому забезпечується отримання третьої просторової координати.

У більшості випадків, трасові радіолокатори мають параболічну дзеркальну антену, за допомогою якої виконується сканування повітряного простору косекансквадратним променем. Рідше використовується плоска антена решітка (Рисунок 2). Антена обертається відносно повільно, з темпом від 4 до 6 обертів за хвилину. Такий темп огляду визначається бюджетом часу радіолокатора за умови забезпечення заданої, порівняно великої, дальності. Залежно від потрібної дальності виявлення, трасові радіолокатори встановлюються на більш чи менш високих вишках, для подолання обмежень на дальність виявлення цілей, що летять на низьких висотах. Йдеться про обмеження, які визначаються впливом кривизни земної поверхні. У випадку розміщення радіолокатора у зоні несприятливих природно-кліматичних умов, антена може поміщатися під захисне антенне укриття.

Рисунок 2. Надійна антена радіолокатора управління повітряним рухом ATCR-44S не потребує антенного укриття

Рисунок 2. Надійна антена радіолокатора управління повітряним рухом ATCR-44S не потребує антенного укриття

У Німеччині нараховується шість трасових радіолокаторів, що експлуатуються Deutsche Flugsicherung GmbH (DFS), німецькою компанією з управління повітряним рухом. Кожна з шести станцій має дальність дії близько 145 морських миль (близько 270 км). Вони використовуються віддалено від центрів радіолокаційного контролю відповідних зон. Наприклад, трасовий радіолокатор типу SRE-M6 у Нордхольці (Nordholz) дистанційно керується з центру радіолокаційного контролю в аеропорті Бремен („Bremen Control“) і веде спостереження над північно-західною частиною Німеччини і над узбережжям Північного моря.

Авіадиспетчери центрів радіолокаційного контролю також забезпечують управління повітряним рухом для багатьох невеликих аеропортів, в яких відсутні радіолокаційні служби, наприклад, забезпечують зліт та підхід до такого аеропорту. З цієї причини трасові радіолокатори повинні мати хороше радіолокаційне покриття на малих висотах.