Основи радіолокації

Імовірність виявлення P_D

Прийняті радіолокатором та демодульовані сигнали відлуння піддаються пороговій обробці, в ході якої амплітуди цих сигналів порівнюються із певним пороговим значенням. У разі перевищення порогу приймається рішення про наявність цілі, якщо ж амплітуда демодульованих коливань не перевищує порогу, то вважається, що цілі немає. Рівень порогу вибирається таким чином, щоби він був меншим за амплітуду сигналів, відбитих від цілей, а шумові викиди його б не досягали.

Але насправді визначення рівня порогу не є простою задачею. Чому? Давайте поміркуємо. На вхід порогового пристрою надходить суміш сигналів та шуму. Інтенсивність шуму може бути досить значною і тоді логіка підказує, що рівень порогу треба підвищувати, щоби виключити хибне виявлення. Однак, в той же час можуть виникати ситуації, коли сигнал, відбитий від цілі, наприклад, малорозмірної або такої, що знаходиться на великій дальності, буде мати малу амплітуду, що потребуватиме, навпаки, знижувати рівень порогу. Таким чином, оптимальний рівень порогу має бути компромісним, таким, що забезпечує, з одного боку, виявлення слабких сигналів від цілі, а з іншого боку, не допускає збільшення імовірності хибної тривоги.

Рівень порогу виявлення буде впливати також і на імовірність виявлення P_D, яка оцінюється значенням відношення кількості виявлених цілей до реальної кількості цілей, присутніх в зоні дії радіолокатора. Позначення P_D походить від англійського терміну “Probability of Detection”.

Звичайною, стандартною вважається вимога, щоби імовірність виявлення була не меншою за 80% в заданому діапазоні дальностей для цілі з ефективною поверхнею вторинного випромінення один квадратний метр. Це, порівняно невисоке, значення є компромісом між імовірністю виявлення та імовірністю хибної тривоги. Воно означає: одна з п’яти цілей не буде виявлена радіолокатором з аналоговою обробкою сигналу.

Термін „Імовірність виявлення“ замінив термін „Коефіцієнт сканування (розгортки)“, що використовувався раніше.