www.radartutorial.eu www.radartutorial.eu Основи радіолокації

Мінімальна дальність дії

Dmin

Рисунок 1. До пояснення мінімальної дальності дії радіолокатора

Dmin

Рисунок 1. До пояснення мінімальної дальності дії радіолокатора

Dmin

Рисунок 1. До пояснення мінімальної дальності дії радіолокатора

Мінімальна дальність дії

При використанні роздільних антен для випромінювання зондувального сигналу та приймання відбитого від цілі сигналу, мінімальна дальність дії імпульсного радіолокатора практично дорівнює нулю. Однак, у разі використання для випромінювання і приймання однієї й тієї самої антени (моностатичний локатор) передатчик та приймач радіолокатора можуть працювати тільки почергово. Це пояснюється тим, що радіолокаційний приймач, який є високочутливим пристроєм, під час впливу на нього потужного зондувального сигналу може вийти з ладу. Таким чином, на час випромінювання зондувального сигналу приймач закривається, а дальність, пропорційну цьому часу, називають мінімальною дальністю дії радіолокатора. Ця дальність визначає розміри так званої «сліпої» або «мертвої» зони. Крім цього, після закінчення випромінювання потрібен деякий час для відновлення антенного перемикача (до якого також відносять і прилади захисту приймача), що також впливає на розмір «сліпої» зони. Ціль, що знаходиться в цій зоні, не буде виявлена радіолокатором. Тому мінімальна дальність дії є однією з важливих характеристик радіолокатора.

Виходячи з наведених вище міркувань, легко записати формулу для визначення мінімальної дальності дії радіолокатора:

(1)

  • c0 — швидкість розповсюдження електромагнітної хвилі;
  • τ — тривалість зондувального сигналу;
  • tвідн. — час відновлення антенного перемикача (наприклад, для газорозрядного приладу це тривалість процесу деіонізації).

Якщо тривалість зондувального сигналу складає декілька мікросекунд, мінімальна дальність дії радіолокатора буде вимірюватися сотнями метрів, що є прийнятним для більшості традиційних завдань радіолокації.

Інша ситуація виникає, коли в радіолокаторі використовуються складні зондувальні сигнали, які мають тривалість десятки і навіть сотні мікросекунд. В таких випадках застосовують комплексне зондування, коли для виявлення цілей на ближніх дистанціях використовуються сигнали з малою тривалістю, а на дальніх — з великою тривалістю, тобто короткий сигнал використовується для зондування «сліпої» зони довгого сигналу.